Краєзнавчий матеріал

ДУБРОВИЧЧИНА

Невід'ємна частина Рівненського Полісся - оспівана у народних піснях, 

звеличена у легендах і переказах, змальована великими майстрами пера і пензля.

 Це край зелених дібров, голубих озер і річок, 

сонячно-золотавого бурштину,

 працьовитих і щедрих людей, 

співучого пісенного Полісся і барвистого фольклору.


Історія

Перша писемна згадка про місто датується 1005 роком, коли Володимир Великийзаснував єпископську кафедру в Турові. У переліку міст, які мали б належати до єпископії є і Дубровиця. Даний історичний факт зустрічаємо у книзі «Творение старого отца нашого Кирилла, епископа Туровского», виданій у друкарні Києво-Печерської Лаври у 1880 році.

Є й інші літописні згадки про це місто: у 1183 р. дубровицький князь Гліб Юрійович брав участь у переможному поході князів Святослава та Рюрика на половців. А Густинський літопис згадує про іншого дубровицького князя Олександра, який у1224 році разом з тисячами русичів прийняв смерть у бою на річці Калці.

У 1240 р. під час ординської навали Дубровиця була зруйнована. В кінці 16 ст. місто перейшло під владу Литви, пізніше — Польщі, а з 1793 р. перебувало у складі Росії. Сьогодні величними свідками славного минулого Дубровиці є два храми, які внесено до державного реєстру пам'яток історії і культури України : костел Іоанна Хрестителя (1695-1701 рр.) та церква Різдва Богородиці (1862 рік). За часів «войовничого атеїзму» обидві будівлі серйозно постраждали. На початку 90-х років храми було відреставровано.

Свята праведна діва Улянія Гольшанська

Гордиться Дубровиця своїми видатними особистостями. Серед них свята діва Улянія із знатного роду князів Гольшанських-Дубровицьких, яка у 1540 р. представилася у 16-річному віці, а в 17 ст. її нетлінні мощі знайшли ченці Печерського монастиря. Згодом ці мощі було перенесено до Києво-Печерської Лаври і кононізовано з ініціативи митрополита Петра Могили. Ще одна представниця роду Гольшанських - княгиня Анастасія Юріївна, рідна сестра Улянії, у 1556 році після смерті свого чоловіка Кузьми Івановича Заславського із роду князів Острозьких, стає ігуменею монастиря Св. Пречистої в Заславі і благословляє та фінансує переклад Євангелія на «мову народу нашого». Це було славнозвісне Пересопницьке Євангеліє,на якому сьогодні Президенти присягають народу України. Підтвердження цьому знаходимо у самому Євангелії у післямові, де значиться: «...Євангелія ся писана накладом благовірної і христолюбивої княгині, жінки Кузьми Івановича Заславського, Параскеви, іначе Анастасії Юріївни, уродженої княгині Гольшанської...частково при Пересопницькому Різдва-Богородичному монастирі, а частково - в дівичому монастирі Заславському...»

У період середньовіччя Дубровиця посідає певне місце у системі феодальних міст України, хоч і незначне. А далі, протягом століть, місто наче бойкотується історією, аж до 20 ст., до подій 1918-1920 рр., коли розбурхана стихія темних обманутих народних мас під керівництвом більшовиків учинила дикий погром маєтку графів Плятерів. Під час розгулу цієї стихії у графському палаці загинули численні мистецькі шедеври.

Боротьба армії Директорії з більшовиками під час якої місто кілька разів переходило з рук в руки, мала для міста негативні наслідки. Місто пригальмувало у своєму розвитку. Польська окупація застала Дубровицю, яка скоріше нагадувала село, аніж містечко.

Католицький костел

Фактично з 1920 по 1939 рік Дубровиця перебувала у складі Польщі, а у 1939 р. на зміну польському пануванню приходить суцільна колективізація, в результаті якої націоналізовано і розподілено землю. Почалися перетворення в усіх сферах життя, які, на жаль, супроводжувались масовими репресіями з боку влади. Були вивезені до Сибіру сотні і тисячі сімей. Зазнавав знущань і насильництва священик церкви Різдва Богородиці Леонід Гордасевич, якого одинаково переслідували поляки, комуністи і німецькі фашисти за незламне служіння Україні і українцям. Донька священика-політвязня Гордасевич Галина Леонідівна (31.03. 1935 р. – 11.03.2001р.) — відома поетеса, шістдесятниця-дисидентка. Припинила на деякий час радянізацію Дубровиччини Велика Вітчизняна війна.1 липня 1941 року фашисти зайняли Дубровицю. Під час німецько-фашистської окупації в місті діяли підпільні групиОУН-УПА та червоних партизанів.

Одразу після визволення почалася розбудова міста. Згодом запрацювали промислова артіль, МТС, ліспромхоз, хімлісгосп. Методом народної будови зведено 412-метровий дерев'яний міст через р. Горинь, який був одним з найбільших дерев'яних мостів України. У 50-60 рр. в Дубровиці збудовано і стали до ладу завод первинної обробки льону, лісгосп, ліспромгосп, хімлісгосп об'єднані у велике підприємство Дубровицький лісгоспзаг. Місто розбудовувалось. Та до цього всього долучилася Чорнобильська трагедія, яка поставила перед поліщуками проблему фізичного виживання. У 1988 р. у місті була створена група «Екологія», яка добивалася проведення досліджень на забруднення радіацією і надання населенню захисту, а також відповідних пільг.

Дубровиця. Річкова пристань. 1975 р.

30 липня 1997 року Дубровицька міська рада своїм рішенням затвердила сучасний герб і прапор Дубровиці (автори проектів - Ю. Терлецький і А. Гречило). Герб: у синьому полі щита - золотий якір, у срібній главі - сім зелених дубових листків і два золоті жолуді з чорними шапочками; щит увінчує срібна міська корона. Прапор: квадратне полотнище, на синьому тлі якого жовтий якір, на білій верхній горизонтальній смузі (шириною в 3/10 сторони прапора) - сім зелених дубових листків і два жовті жолуді з коричневими шапочками. У гербі використано елемент міського знака XVIII ст. (якір), дубове листя та жолуді є номінальними символами й підкреслюють назву міста. У ХХ ст. у створення літопису міста немалий вклад внесли літератори, журналісти, краєзнавці Сергій МельничукПетро КрасюкВасиль Попенко, Іван Артемович, Степан Костюк, Олександр Бордаков, Володимир Ящук, Дмитро Тарасюк, Іван Жук та інші.


Категорії розділу
Для батьків [60]Освітні новини району [248]
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0